Гіпнотерапія, як метод лікування, вперше з’явилася в XVIII столітті, але її основи почали формуватися ще в давньому світі. Справжнє виникнення гіпнотерапії можна віднести до кінця XVIII — початку XIX століття, коли були зроблені основні кроки до наукового розуміння цього явища.

Коли виникла вперше:

1. Давні часи: Як вже згадувалося раніше, ще в Стародавньому Єгипті та Греції існували практики, схожі на гіпноз, такі як священні ритуали, медитації та інші методи досягнення зміненої свідомості для лікування фізичних і психічних розладів. Це були перші спроби застосувати техніки, що нагадують гіпноз, але вони не мали чіткої наукової основи і не були частиною сучасної медицини.
2. Франсуа Месмер і «месмеризм»: В середині XVIII століття французький лікар Франсуа Месмер почав експериментувати з використанням магнітних сил для лікування пацієнтів. Він припускав, що організм людини містить невидиму “живу силу”, яку можна регулювати для покращення здоров’я. Його методи, які він назвав “месмеризм”, стали основою для подальших досліджень гіпнозу. Хоча його теорії були суперечливими і не отримали загального визнання в науці, Месмер залишив помітний слід у розвитку гіпнотичних практик.
3. Джеймс Брейд і наукове обґрунтування: Наприкінці XIX століття Джеймс Брейд, шотландський лікар, став основоположником наукового розуміння гіпнозу. Він заперечував магічний аспект гіпнозу і визначив його як фізіологічний стан, що виникає завдяки концентрації уваги та релаксації. Брейд був першим, хто ввів термін “гіпноз” і вказав, що цей стан не є сном, а результатом концентрації і зменшення активності свідомості.
4. Мілтон Еріксон і розвиток гіпнотерапії: В середині ХХ століття американський психіатр Мілтон Еріксон зробив великий внесок у розвиток гіпнотерапії як терапевтичного інструменту. Еріксон розробив свою власну техніку гіпнозу, яка стала відома як Еріксонівський гіпноз. Його методи були значно м’якшими і більш спрямованими на зміну підсвідомих процесів через мови метафор, історій і індивідуальних підходів до кожного пацієнта. Еріксон активно використовував гіпноз для лікування депресій, фобій, залежностей і інших психічних розладів.

Хто придумав гіпнотерапію:

Гіпнотерапія, як практична методика, з’явилася завдяки внескам кількох науковців, проте можна сказати, що Франсуа Месмер був одним з перших, хто започаткував ідеї, що лягли в основу гіпнотерапії. Однак саме Джеймс Брейд заклав наукове підґрунтя для розвитку гіпнозу як терапевтичного методу.

А вже в середині ХХ століття, завдяки роботам Мілтона Еріксона, гіпнотерапія стала однією з основних психотерапевтичних практик, які активно використовуються до сьогодні для лікування різноманітних психоемоційних проблем.

Таким чином, гіпнотерапія є результатом багатьох наукових досліджень і відкриттів, які відбулися протягом кількох століть. Від своїх перших проявів у вигляді магнітних теорій до сьогоднішнього дня гіпнотерапія розвивалася, знаходячи нові можливості для допомоги людям, покращуючи їхнє психоемоційне і фізичне здоров’я.